зачиненість у часі
1.
з учора згублений
у пошуку себе
тиняюся
блукаю поміж люди
вітаю кожного
вклоняюсь кожній тіні
і далі йду у пошуку себе
дзвоню в дзвіночок коло скроні
всміхаюсь квточці й метелику над нею
і небесам
над обрієм яких
мов струни многострунної бандури
зорю ранкову грають увесь час
мені для мене хмари... -
а я дзвоню в дзвіночок коло скроні
вздовж річки йду
минаю вбитий сад
розстріляні дерева
іду туди
у степ
там є стара верба
така стара! аж чорна
на ній хитаюсь я...
навпроти неї хата без даху і дверей
і вікна вибиті
та є там стіл стілець і крісло
у крісло сів - воно брудне
але м"яке і зручно в ньому
подумалось мені
- ...коли у це село явилася орда
селяни їх вітали
те певне що віталися не так
і от села не стало
біда та й годі!
сюди вже не повернеться ніхто
окрадено цей край рашистським хамом
чого там вже
...дивися, ось - з моєї хати вкрали навіть дах і двері...
стіл дерев"яний в тріщинах увесь
омитий вітрами й дощем й травою оповиті ніжки.
дістав з торбини сало
хліб
у пластикову кінву
плеснув гіркої
сумно посміхаюся до себе
до того на вербі
який хитається надломленим гіллям
від подиху вітрів...
всміхаюся у долю
і мовчки поминув
прибрав усе в торбину
і засинаю в ніч в брудному затишному кріслі
бо з ранку вже збиратися у мандри
у довгу путь на пошуки себе...
...блукаю поміж люди
вклоняюсь кожній тіні
всміхаюся у світ
дзвоню в дзвіночок коло скроні
гукаю дзвоником себе
загубленого вчора
стежина вивела у степ до чорної верби
на ній хитаюсь я
якого поминаю тепер в розбитій хаті
і сумно усміхаюся думкам
примружуюсь лукавим оком в ніч і засинаю
аби прокинутися в пошуках себе
зачиненого в часі...
2.
миттєвість
мить надбань і знахідок і втрат
і вчинків незворонтних у правді кривді і у злі
і каяття у неладі і зваді
коли війна регоче за порогом
і вказує на юрмище лунке
свою доводить світу необхідність
і нищить все!
поки ще за порогом
світу
в якому там сліпе кохання мрійність і гульня
у мареннях і мороку брехні
самоодурених байдужих сьогоденців
о! час у всесвіті життів
стрімкий невтримний творчий
благотворенний в щедрості своїй!
ти - майбуття!..
на жаль
не сцілюєш минулим
яке в полоні забуття
зачинене на вхід і вихід вільний
у майбутнє...
