16.12.2021 14:55
...туман...сиро...холодно...наче пізня осінь, а не зима...хоча й припорошена злегка снігом...тож і настрій відповідний - зовсім не передноворічний і - абсолютно! - не передріздвяний...а тут іще ця кремлівська дебільна істерія...
за тим порогом йде війна.
якась істерика гібридна.
для путиноїда як ціль,
причина диких цих істерик... -
от тільки ти йому як нуль,
чужа істота і нікчема...
але із гаджетом сучасним
шукаєш ігор і розваг.
ти козаком рішучо, вміло
враз окульбачиш там коня
й верхи на огирю стрибаєш
крізь оник димний у вогню
і що є моці стрімко так
в інформаційний простір скачеш -
у свято, в подорож, в оман,
у блиск і відблиски святкові,
у маскарад, в бали щоденні...
про все! і себе забуваєш,
про те, що поруч йде війна,
якась істерика гібридна... -
бо ти в ілюзіях! нема
тебе і духу в цьому світі,
де ми живемо сьогоденням,
тепер і зараз, саме тут.
що нам вчорашнє?!...
лиш побіжно,
згадаєм з настрою його.
і на прийдешнєє начхать нам -
воно незриме і ніщо,
його ніколи нам не знати.
і саме нині слушний час
аби освідчитись Фортуні
в безсуперечності своїй,
у незрадливості й покорі.
...о! так... - усе змінилося у часі
(можливо я змінився в ньому?...).
тут кожен зайнятий собою,
собі самому головний
і прагне Бога і свободи,
але...але...але... -
за тим порогом йде війна,
кремлівський
приступ
істерії.
