з туманності Підкова

23.07.2023 13:37
фантазії, уява, надумки...навіяні знаком зодіаку... 
в бурхливій непостійності буття,
в утробі воєн незчисленних... -
тих воєн, що з самим собою
(за і проти себе)
влаштовує могутній сивий Всесвіт... -
з глибин космічних у туманності Підкова
славетний воїн і стрілець
кентавр, дволикий Кронос
здійняв свій лук і навмання
пустив стрілу -
вона промінням вогняним
пронизала світи зореутворень,
затіяла там чвари і хаос
серед істот розумних...
 
...навіщо так божественний вчинив?...
забави для?...з гультяйства та нудьги?...
заради Еволюцій?...
чи, може, задум Бога був який?...
про те не відаєм, але... -
всі правила, закони
мов пил із попелом розмішано було
в скерований каданс
Люцифером усміхненим.
усе тепер
тримається на шальках терезів,
які тримає Его -
спотворювач і виверткий негідник,
паскудник отакий, що гадить всюди,
спотворює усе -
себе, людей, держави і суспільство...
а що суспільство?...
не журиться воно, живе собі неспішно.
коли порушить хтось то правила у грі,
чи там закон якийсь порушить -
для них він буде злодій, дурень і порушник
спокою у їхньому бутті.
- ...так він же хам!
і він такий негідник!... -
обуренню і подиву людському
немає меж і стриму!
і тут же - тиснуть вбивці руку,
яка по лікоть у крові.
та ще й грайливо заглядатимуть увічі...
во істину! суспільство у дволикості 
маскується майстерно!
 
проміння вогняне 
скрутилося петлею над буттям,
стискається...ослабне, а чи ні?...
так і затягнеться фатальна
на шиї безтолкового суспільства?...
і взагалі - були там зведення законів спілкування?...
чи лише правила для гри?...
а потім з правил тих самі ж розреготались?...
тому й потрапили в палаючу петлю?...
тепер Люцифер диригує їхнім часом,
скеровує в каданс усі потуги їхні?...
чи вишкребе з минулості себе в прийдешнє
суспільство запетльоване у часі?...
 
стріла стрільця
вогненним розчерком миттєвості віків
руїни та уламки залишила,
у магмі спалюючи їх, 
в річках (вогневих лавах).
стрімка, нестримна - зникла
в космічних відстанях як згуба всім світам,
у всесвіти численні
жахи несе, страхи панічні сіє...
 
- ...отож!...
в усьому винен знак астральний!  -
здійняв цунамі Всесвіт. - ...прибрать!
і знищити його!...якби не він,
питання не зринали б риторичні,
які зникають не пояснені в безлунні.
і відзеркалені свічадами часу,
не поверталися б ізнову риторичні
в риториці пустій та лопотливій... -
і розпочав нову війну розгніваний Усесвіт.
у пристрасті нестримній
світобудову, світоустрій
він знищив у ніщо, ущент,
поставив крапку всьому...
а також і безсмертному собі.
 
...навіщо ж так божественний вчинив
з туманності підкова?.........................

Контакт

віршування aendek@i.ua