08.12.2020 13:24
як залишають музи нас...
як залишають музи нас,
вогонь нптхнення швидко гасне.
зникає мріяний парнас,
швидкий політ в зірках пегаса.
кохання слово як вінок
зроню я в цю пустельну тишу.
зроблю неспішно напівкрок,
печальний, ліру там залишу.
затим в задумі увійду
до себе в дім спізнілим гостем.
в каміні ватру розведу... -
тепла так мало в пізню осінь!
але і омахи руді
не відігріють порожнечі...
в уяві образи бліді,
в душі і зреченість, і втечі.
...біля кеаміну сів сумний
у крісло...плечі вкриті пледом.
дощ за вікном і сад старий
мені нашіптують сонети...
