23.08.2021 14:19
все як завжди...
ані прощення...ні злості.
лише в серці біль і сум.
все як завжди, все так просто
в місті, безум де і глум.
місто - кут глухий і темний,
там пасуть у гурті люд... -
невиразний відти лемент
з невдоволення на лють.
а на стежці полиновій
вітер... - йОго поспитай.
чом промову слізно мовить
у печалю через край?...
чом відлуннями над полем,
в небокрай стежина де
весь він змучено, у болях
хитко в обрії веде?...
...все так звично і так просто!
стежка - риска, наче звій.
зліва, справа - темний простір
і пустеля безнадій.
P.S.
з віршем що робить?...не знаю.
папірець в задумі мну,
в п"ястуку його стискаю
і в корзину... - швиргонув!
але враз прийшов до тями,
як почув падіння стук.
папірця дістав із ями,
смітника зім"ятих дум.
