28.09.2022 14:39
в садах руїни...
крізь тунелі часу -
протяг,
морок,
холод,
привиди і тіні.
обрію - туман.
де там те минуле?...
де і те майбутнє?...
коли сьогодення -
помилка,
обман.
і відлунні кроки
подихом чужинним
в обшири безмежні
згублених шляхів.
що прямують в озов,
вигуки і крики,
і у потрясіння,
в ілюзорні сяйва
дивних берегів.
над якими хмари -
невагомі криги
і червонокрилі
хижими птахи.
з поглядом безодні
обрисом мигтіє
там безлика постать
в міражах сипких -
він неспішно плинний
понад берегами
в ледь прозорих брилах
в небесах крихких.
вітер -
легкий легіт -
у бордових травах,
між дерев безлистих
тихий,
сторожкий.
там стежини часу -
лабіринти марень
у садах руїни
мертво
мовчазних...
