15.07.2023 12:34
в місячному сяйві...
в місячному сяйві
відсахнулись тіні
від дерев,
будівель,
згарищ і руїн.
старий будень ночі
на ціпок корявий
обіперся важко,
рушив крізь війну -
з'явою своєю
онімілий обшир
в сутінки ілюзій,
у серпанок сивий
легкий огорнув...
жовтий місяць в небі
тихою ходою
крокував в задумі,
рахував зірки
і дивився скоса
на сумне безлюддя,
де спадає попіл
спалених садів.
там і вітер -
стогін! в цій магічній ночі...
враз від світосяйва
відсахнулась тінь -
впала на прийдешнє
холодом і тлінням
на ранкові сходи,
в хмарний небокрай.
з кожним кроком втомним
старий будень ночі
танув і малішав
в обріях зорі.
у пташиній пісні
захлинувся морок.
склоподібний місяць
полисками зблід... -
в досвіту ще сяє,
ще зірки мигтіють
в попелу, у тлінні
знищених осель...
...протягом понурим,
помином у зморі
в місячному сяйві
ще й від неба
тінь...
.jpg)
