24.06.2021 11:08
фантазують люде, що буцімто нас посіяно тут, на планеті Земля якоюсь міжзоряною цивілізацією вищого ступеню розвитку - саме посіяно! - аби зібрати потім врожай для власного споживання у вигляді чи то як сніданкових страв, чи як енергетичних "батончиків"...звучить смішно, весело навіть, бо ми полюбляємо гумор, всілякі приколи і особливо жарти над сенсом власного існування...а коли серьозно - ми скрупульозно вивчаємо космос...удивляємося в очі Просторочасу...намагаємося вивчити його, підлаштуватися до нього - цього Бога всього! навколишнього і поза навколишнього...підлаштуватися заради збереження себЕ як виду...бо ми не хочемо зникати з мапи Всесвіту!...
.jpg)
ми створені з того, з чого створено Всесвіт.
а Всесвіт - з матерії чорної створено...
то ж, ми є - по суті! - матерія чорна.
так би мовити, підсумок дослідів Просторочасу -
Бога хаосу і пертурбацій,
смерті, життю, руйнувань, відтворення і перетворень...
і раптом ось ми - така собі Крапочка-успіх! -
в розкритій долоні у Бога Всього Над Усім.
Крапочка чиста і чорна у відблисках краху,
руйнацій і життєдайно яскравих райдуг,
надій на майбутнє...кохана, закохана
зронена з тої долоні у Всесвіті вічності
раптом, недбало, так...ненароком.
і в швидкоплинно-неспинних процесіях
тихо забута, загублена Просторочасом... -
а ми вже вичаєм, досліджуєм,
мріємо підлаштувати Його -
цього Бога над Богом Всього! -
на догоду собі...отакі ми зухвалі,
брутально нахабні, завзяті, сміливі, відважні!...
ми в прагнені жити, вижити,
ствердитися серед інших життів!
таких же, як ми
Крапочок-успіхів з дослідів Просторочасу -
Бога хаосу, смерті, життю,
відтворення і перетворень,
миті, вічності...діти його - ми
послідовники у непокорі!
нескорені зреченню, вироку,
Всесвітом на швидкоруч уготованого
в апо-
каліптичних
містеріях
нам
у чорній
матерії...
