25.10.2021 13:59
коли такі сонячні вечірні зорі восени, випростовуєтсья поетична фантазія...наприклад - стою у степу, а бачу і чую море...лише путиноїдна ця окупація псує дивовижний краєвид заходу сонця за світлий небокрай...а краєвид дійсно казковий!...
супроводжую зором -
аж до різі в очах! -
сонця танення в морі,
в золотих кольорах.
в мить вечірню цю саме
думка вийшла мені
- ...а крокуючи прямо,
шлях на згуб в цьому дні.
йти уліво чи вправо -
теж загинеш на раз...
впорядкуй свої справи.
саме зараз той час.
коли все у руїні,
все зійшло нанівець...
...вісник в обрій пір"їнний,
скаче ночі гонець.
його рух швидкоплинний.
в зустріч - куля сліпа!
коли степом полинним
зрада, смерть і ганьба.
і збентежений видих
заховають гріва,
заплетуть в краєвиди
невимовні слова.
в різнобарвноолійні
у розливи зорі
розростаються тіні
в тихій мерзлій порі.
і в осінній годині,
в листопадному сні
світло вкраде, поглине
вісник ночі у дні.
...заврю собі кави -
тут її саме час.
в хмарах промінь заграви
в тінях сутінку згас.
