10.02.2021 15:15
в завірюху...
ці танці віхоли мені -
меланхолійних літ минуле.
світанки де світліші були,
святково шумні ясні дні,
кохання справжнього пора,
міцної дружби непохитність...
тепер безпристрастність і хитрість,
вагання, сумніви, хандра.
сліпа в мовчанні самота
як поспів спогадам у тиші -
горійшим посміхом в колишнє
ця в сьогодення пустота.
коли похмурість в небесах
і лине час, прямує нині
безглуздим шляхом в прірву днини...
а там твій ризик і твій страх.
і танці віхоли зими
у відчай, в розпач...
на оману
той шлях був явлений в тумані
тобі в ілюзіях пітьми -
бо час почав зворотний рух
в твоїх тих спогадах у тиші...
................................................
сніги летять...летять горішні!
у танці шумних завірюх...
