28.12.2020 14:48
у перегорнуту сторінку...
гортається сторінками життя.
одна за одною в роках.
і плутаєм минуле з сьогоденням.
прийдешнє не досяжне -
недоторканне, просипалось дощем серед зими.
замерзлою стежиною збігає
стрімким нестримним струменем до цілі,
не відає якої Сам Творець
цього всього увічненого будня,
що буття.
і фрагментарно
селфуємо себе, усіх і все.
толочім час у діжці виноградом
веселі і байдужі, безтурботні.
марнотні в самоті
вдивляємось у світ крізь крапку діафрагми
у космосі безмежному світів.
і прагнемо легкої простоти!
але вона сплелась у плутанину
важких, складних питань.
і відповідь відсутня.
без пояснень
незрозумілі ми самим собі!
про що казати вже про інше...
а мовим так -
рік накивав від нас тюпцем.
наздогоняти мусимо наступний,
але старанніше і ревно, заповзято.
чи вистачить нам сил на те,
наснаги, розуму і вміння
розумнеє завершеним привести до пуття?..
і вияснити врешті -
чого в сучасності ми варті?..
...звертаємось молитвами до Бога -
Він мовчить...мовчить нам Бог!
бо ж Він і так все знає.
упевнено цей рік перегортаєм
як щось смішне до бісиків! пусте і недолуге...
