07.09.2021 13:50
в часі прощання з літом...
ніч.
тиша.
яскравий місяць.
у його сяйві - зіркові іскри
в габі туманній
мов на завіски.
а в тиші
вітер у шепіт в листі... -
мабуть, про осінь...
чи спогад літа?...
спонука суму
останніх квітів?...
в габу туманну,
в барвисті іскри,
крізь стелю ночі
в яскравий місяць -
цвірчкова степом
безмежна пісня.
і хвиля вітру
зітханням поля
у тиші ночі -
до серця болем,
важким зітханням,
відлунням долі.
і гомін,
шерех
і колихання
у травах, в листі -
то мить прощання...
...і знову тиша,
аж до світання.
