24.07.2023 14:57
така собі притча про цвіркуна...
цвіркун плигонув у гранчак,
на денці котрого було вино -
вмить сп'янів
та й завів серенади.
зітхала цілинна земля,
ловила звуки травою,
шукала,
здіймалась до нього цвітами.
усесвіт осипав його зірками!
у данок віддав йому
вічність і вакуум.
- ...це багато!!!... -
скрикнув цвіркун
і замовк...назавжди.
...а гранчак обернувся у квіточку,
синій дзвоник,
що тамує сум у бутоні.
