31.03.2021 12:12
стежка весни
тінь...від місяця тінь на стежці в саду від воріт.
квіти схилились у сні, стеблами вигнулися до стежини,
листям торкаються, тонуть у тіні,
від місяця що пірамідної туї.
а поруч у хитросплетінні срібнозатінених віт
крислатої кроною липи
дзвінкий соловей кохання виспівує в ніч.
затінені місячним сяєвом мліють зірки
від захоплення співом у ніч солов"я -
прикрасили небо барвистим кришталем,
іскри вплітали у пісню, в якій захлинався закоханий птах.
...вітер задумливий і відсвіжний
нашіптує спогади давні і дивні,
з забутої хвацької юні.
а в листі...а в листі - шумує там легіт!
мов дихання бризу у спокою моря,
де стрімко пливе і злітає над води
верхи Орфей на дельфіні,
дмухає в мушлю чарівних мелодій
у супровід пісні кохання.
...сліхаю пісню.
мелодії слухаю.
у спогад вдивляюсь у давній, забутий.
не зчувся навіть як сигарету вже допалив.
видихує димом в останнє у спогади ті,
обгортаю в тумани їх наче -
в серпанковій сітці легтом звіяно спогади всі.
і до воріт, за ворота провів я,
поглядом суму цілую весну,
яка в місячній тіні прозорій розстанула
там...між дерев...поміж віт у саду.
