стежинний пил...
як закруте сонцевітер
на стежині пил,
що крізь степ,
сади,
між квіти,
між камінних брил
аж за обрій,
обрій димний
фентезійних хмар
заведе у світ незримий
дивовижних чар.
розплететься на три коси
в згубний
темний край,
в небеса,
в неспокій,
в грози,
в усе гірше най,
в хаотичне
та руїнне,
в попіл,
згарь і пил...
там стихії безупинні
б'ються в небосхил
і сплітаються в стежину,
у єдиний шлях
крізь століття швидкоплинні,
біди,
біль,
у крах сподівань і мрій,
надії на красу цвітінь,
де спадає безнадії
вибухами тінь.є
наче хмари в тепле літо
хвилями хвилин
там здіймає сонцевітер
на стежині пил.........
****згарь - тут: випалена місцевість