14.12.2020 14:24
між небом і пеклом...
між небом і пеклом, у вакуумі в гамаку,
що нечистю стелена постіль мені... -
гойдаюся у порожнечі, яка глянула в очі
і... - з ревінням у злі розітнула мене!
розчинила у кулі безмежної ночі.
...і там, у безодні пітьми - отам сяяв знак,
проколотий голкою отвір,
в який проливалася піна
бульбашками у сяяні дивних веселок.
- ...то відлік, напевне, часу.
то знак початку й загину надій,
не прОщення і прощань... -
майнуло крізь мене луною. -
туди викидуються кістки
обгризених щойно спожитої віри...і волі також -
наче віддалено десь пролунало в останнє.
...саваном сон насунувся лядою...вмить
блазень м"ячем підкотився
весь у бенгальських вогниках свят
усівся біля
і гойдається в гойдалці-кріслі.
книжку читає. грайливо гортає сторінки
мізинцем тонким із вишуканим манікюром.
кидає зірками шкаралупи цитрин.
цитрини очищені швидко з"їдав, читаючи книгу.
раптом схилився до мене і щебетнув
- ...привіт! а я ось до тебе...я твій і з тобою поряд
надовго...коли не назавжди...звичайно...
а зі мною орда всіляких прикольних створінь -
вони мов перевертні в днях змін у переверті літ...
...хі!.. - пискнув "хіканням" він.
і книгою хляпнув - зі сміхом закрив її так,
що аж випурхнув пил і дими,
і тумани разом з усілякою машкарою,
метеликами і хробаками...а ще -
з шурхотом повиповзали із книжки
тінями змії і павуки...
озирнувся і глянув я знов на той знак,
що згасаючи сяяв у темряві,
і зрозумів - в проколотий голкою отвір
випадково влітають райські птахи,
а звідси лятять вони кажанами
і...
...і вже сірість ранкова вляглася,
оперлась вагомо об скло віконне,
за яким ліниво і знехотя заходив хитано день.
...каву п"ю.
пробудженню радий.
але, все ж таки... - в курсі я, знаю,
що вийшов із темряви сну
в існування у темряві.
