13.08.2021 14:06
скрипаль літа...
так грав скрипаль
натхненно, віртуозно!
здіймав в душі
стихії почуттів...
в бурхливому коханні,
в тихій млості
печалився
і плакав,
і радів.
то джерельцем
дзвеніли ніжно звуки,
переплітались
квітами степів.
то в горах
многозвучні перегуки... -
чи може то з небес
відлунням линув спів!
і раптом -
птахом спійманим у клітці,
мелодії трагічний уверед
звучав так гірко,
високо так в скрипці!
неначе в серці,
болю посеред...
так грав скрипаль
зворушливо, бентежно!
думки будив
тривожні
у мені... -
а я зрікеався їх,
необережний!
...заплющив очі -
слухав в далині
пташиний спів
і оповідки вітру,
що заблукав
між косами верби.
чув плескіт річки
теплим днем у літі,
як сонце з хмарки
дивиться в степи...
і раптом в мій,
у тихий ирій мрії
ця музика ввірвалась... -
грав скрипаль!
вертав у день
немов від безнадії
гукав в кохання,
в радість
...і печаль.
____уверЕд - натуга, надсада, надрив
