з виставки робіт художника Ростислава Катерліна
"Таємні процесії речей"...
у просторі лун
таємничих процесій речей
уривки мелодій неясних,
мовчання і тиша.
в безмежності невагомій - вибухи і розростання
в руїні згальмованих оників димних
в серпанку, в туманах і у огні.
ні руху,
ні гуків,
ні вигуків,
ні гуготань у всесвіті аксіом!
як в пустелі самотності
в не пісковій -
в ній сущого вічність,
у вільних світах що означена тлінню,
ватрою,
спалахом зір
і падінням камінним,
кострищем - якого засмоктує
чорна діра паралельного виміру.
чорна діра... - як могутнє торнадо води!
яке підбирає,
затягує бруд весь міжзоряний
і міжгалактичний.
прозорість наскрізну простору Всесвіта
наче одяг, білизну світлих матерій
нових світів
і тіла тих світів, і сміття, і лайно,
і розрухи всі... - у нікуди, в ніщо,
в невідомість!
назавжди ховає від погляду,
геть від очей безсторонніх...
...але... -
з неутримних процесій речей
знову і знов йде відтворення
всіх відроджень,
народжень і зросту,
і розростань в різмаїтті
рухливих матерій буття -
там особистість людей
і тварини,
птахи,
і світ весь рослинний,
природа... - предметність у просторі лун
таємничих процесій життів.