...у звичаєвості
а тепер байдужо дуже
той долонний оплеск лине.
і хтось харкає в калюжу,
на уламок неба синій.
і стрільне в калюжу, кине
тютюнового бичка.
ще й натужно посміхнеться...
і пошарить біля серця,
у кармані піджачка.
скаже щось і скулить плечі.
увійде у тихій вечір,
у барило...що без дна -
там потужно тихі кроки
віддзеркалює луна.
а в кінці цього тунелю
казн-що!... - в далі імлистій
хтось розгойдує орелю
(чистий, може, чи нечистий),
зорі там чомусь згорають...
дим накреслить завиток -
закорлючки ті зривають
і накидають хусток,
щоб не дуло в шпари світу.
фаєрами сяє вся
там зупинка біля скиту,
зяє де така діра! -
що й нема чим затулити...
...от, такі ось,бач, діла....