коли відлічуєш час не миттєвостями
не секундами
а годинами у дні
лежачи у простирадлах строкатих на топчані -
дивишся тупо в вікно крізь грати
в якому видніється небо -
чекаєш на появу птаха в польоті у волі
або ж хоча почути його у вербі
що привітно хитає вітами у вікні... -
але то марна справа
птахи у волі таке нині рідкісне диво
- ...окупація бо...
то ж просто лежачи на топчані
слухаєш вітер бурхливий і бунтівний -
він то сумний у задумі
а то веселий усміхнений
злий і грозний (як у грозу)... -
взагалі різмаїтий такий у настрої він!
просто диву дивуєся його непостійності.
весь час його бачиш в уяві рудоволосим хлопчиськом
заводіякою
з обличчям у ластовинках
бадьоро так
кличе тебе
вчепився зв грати
- ...виходь!
я знайшов твою люльку
чекаю на дворі
виходь повеселимся на славу!
вип"єм вина
зацілуєм до шалу дівчат
заблукаємо з ними у полі
...досить валятися на топчані!.. -
ледь здіймеся на лікті
з великим зусиллям скинеш ноги
торкнеся ними підлоги
шукючи ними капці накинеш піджак
і зійдеш сходами в ніч
у двір...
тихо шепоче листя про щось
про сумне і печальне
місяць то осяє усе
то сховається раптом за хмару -
тернеш сірником (наче блискавка в тишу!)
запалиш
закахикаєся
викинеш геть недопал
...тихо навкруг
лише чути звуки віддалених вибухів
і стрілянину ( одиночні і черги)
...війна...
вертаєш до хати
під простирадла строкаті лягаєш на топчані
а вітер... - вітер сміється
мов як я тебе піддурив...
не вітер
а зрадник за гратами на вікні.
- ..та ну його!.. -
кахикнеш
заснеш без надії на завтра...
