в час головного болю мені чомусь дзвенить у вухах...і частенько (з якого дива?...) спадає на думку оте японське "дзен"...поліз у вікіпедію, ознаймився і... подумки посміхнувся - бо вірш написаний був ще до мого ознайомлення із цією - дуже цікавою! - філософією...а я наче знаюся в ній вже давно!......судячи з цього віршика...
дзен?... - гілка квітучої сливи (або кипарис у саду; або: набирати сніг срібним глечиком)...
і сліпма у мріях
зведений в уяву
шляхом поміж полиск
дивних пірамід.
там, де світло, колір
у коловороті;
колообіг кволий
океану хвиль;
запитання Сфінкса
і усмішка Будди,
лотос, хрест і лаври,
місячний ріжок.
там, де випадкова
куля зупинилась
подихом єдиним,
думкою лише;
в небесах завмерла
птаха швидкокрила
і у медитації
каменів сади;
між абстракцій з лілій
зігнутих і рівних
в розчинах і колбах
дихання і дим;
в променях зіркових
звук і слово тоне,
тане у зірках.
і таким невинним
хмаркою біліє,
знаком недосяжним
прагнень і надій
гойданий в орелях
з прОлісових квітів
у наїв і чари
мозаїчний світ.
...рвучкий порух... -
жестом,
думкою і серцем,
всім єством до нього,
линеш до мети.
та брудна реальність
виштовхала з мрії!
...в дощову негоду
каву
теплу
п"ю...
____на зображенні - енсо, знак дзен-буддизму