28.12.2020 15:12
під парасолею власного "Я"...
залишайся там, де ти опинився
на шляху під парасолею власного "я"...
...на гребні, вершині самій здобутків торкайся небес,
милуйся красотами інших, чужинних і знаних країн,
на стежинах яких у екстремних блуканнях і мандрах
вивчались тобою.
і стрічались народи тобі, і звичаї, і мови...
і меж не було подиву і здивуваннням - як можна?!!..
отак берегти, поважати, плекати, любити своє,
шанувати історію власної нації, не схожа яка
і така не повторна! з поміж інших відомих народів...
міцно тримайся у буревії на хребтах сьогодення -
бо зірве, поглине досягнення всі він і все,
що вважалось привласненим, власне, тобою назавжди...
і всі мрії, надії і плани, сягнули котрі у прийдешнє -
той буревій розвіє на розі вітрів,
знівелює спогади всі про народи, звичаї і мови.
навзаєм залише сарказм і цинізм як іронію долі,
як регіт реалій з того марнотратства часу буття...
на самому дні побутово, хазяїном по-діловому
облаштуй собі землю, створи затишок в закутку...
і з того радій! бо не найгірше це місце планети -
є гірше! а тут таки добре і зручно мешкати у самоті
серед самотніх і непримітних, зайвих і не потрібних,
сірих, ніяких... - але ж людей! таких же, як ти.
і почуваєся ти тут собою самим...бо ти є людина,
яка не знала і знать не бажала
надто великих досягнень і статків...та й не прагнула їх.
і не прагне.
ти скромна людина, що назавжди у мрії замріяна.
у побутовій дірі ти усім бажав справедливості,
ситого шлунку собі - адже ти пом"ятаєш
всю правду про правду і про брехню,
про страждання і злидні інших народів,
яких зустрічав, роздивлявся по світу, вивчав...
- ...залишайся... - кажу я до себе собі -
під парасолею власного "я"...
...на драбині буття тютюновою люлькою пихкаю,
переступаю... - сідаю в корзину,
якої прив"язана синьо жовта повітряна куля.
о! я пишаюся в цих кольорах...патріотом щасливим
скидаю баласт лантухами словесного бруду униз
брухтом, сміттям побутової днини... -
і злітаю в захоплені злетом до неба!
крізь хмари в польоті, кріз грози в негоду -
над шляхом моїм, що веде в невідоме,
до волі, свободи, у простір, в безкрайність...
за небокрай,
до осягнення світу,
в незнане...
