12.07.2021 14:42
з дитинства...двовірш.
1.
у зоряну ніч...
тепла ніч і сяють зорі.
шелестить у травах вітер...
раптом як у полі коні
заіржуть на пасовищі!
і духмяну конюшину
перемнуть нестримним скоком
та й умчаться в різні боки
коні в полі від луни,
лине що з того іржання...
але всіх...усіх! зберемо
до одного струнконогих
і, щасливі, біля огнища замрем,
замилуємся на іскри,
що злітають вгору бистрі
і згасають наче зорі
поза обрієм у мрії...
тільки впевнений - я знаю! -
те, що обрію немає.
є лише ці коні, поле,
вітер, полум"я...і я.
і - звичайно ж! - бульба також,
що печеться,
що лежить в жаринах жовтих,
в сітці присок золотій...
острів наш повільно суне
крізь простори неозорі...
...дід, цвіркунчик невмирущий,
сторожує Всесвіт мій.
2.
...у ніч дощову.
ніч ця таш.
ні тобі лун.
гля, погля -
он де там клус!
сон йде геть.
хрума ніч кінь.
мжи спад в із.
в хлані бризк... - тінь!
зніт знов ник -
жаху знак, див.
лунь - крик тьми.
лусту вкрив дим.
ріж, не їж
хліба кус в ніч -
світ од ватр
в звіра лик. ич,
як свій мент
татам жде жас -
вбий, вціль в ю,
поки є час.
тут лиш ти
і вогню тріск,
ніч без рун,
темінь, степ, ліс.
кинь ніж в тінь! -
втоне олжа.
кущ - не звір.
гуком ллє мжа -
том та дрож,
шурхіт як рик.
спи собі,
привід бо зник.
...хай вмре ляк,
прийде най сон
аж щоб до
явлення лон.
зак ліг дим,
звіялась пря.
спи со - бі,
скоро зо - ря...
