30.08.2021 14:09
...крізь тютюновий дим...
крізь тютюновий дим - відлунням сміх дівочий
у танцях і піснях під музику гучну.
і нудилися дні, тривалішали ночі
у млості насолод і пестощах без сну.
горіли вщент сади...
і Бог стояв так близько!
з Кадуком чемергес коли ти дзбаном пив...
з того й не зчувся як
дістався тої риски -
спіткнувся, впав, коли
її переступив.
і цебеніла кров з чола у розчерк долі,
спадала що в буття, петляла до петлі.
і віддалявся Бог! як падав вниз поволі
у попелу садів, тримаючись землі,
з питаннями в очах -
туди, в кривавий обрій!
у обрисах руїн
зникає тінню де
буття усе твоє пошарпане,
особне,
далеке від радінь,
зухвале
і пусте...
...здіймеся врешті решт.
ретельно попіл струсиш,
цинічний весь такий!
і з посміхом кривим
неспішно зробиш крок,
в свій розрух мовчки рушиш... -
наосліп йдеш у світ...
із світом власним цим
на фінішній прямій,
де та червона риска,
яку - не втямив ти! - коли переступив...
там ще були сади...
і Бог так був ще близько!
з Кадуком коли ти
сміявся,
їв
і пив...
____
чемергес - самогон сумнівної (а, може, й навпаки) якості
