21.04.2021 13:59
коли сходить сонце...
пелюстки цвіту небесних зграй
хитає вітер за небокрай.
і збудний вітер ллє, лиє лій
у обрій збурень, де спить палій.
там сонця лігво і ліні плинь,
у лоску втіхи проміння млінь.
арканом в небо від юрми ор
земної треби і бунту хор.
у злі і зливі гроза погроз.
повз вітру - хтивість. і мрії повз
під бій тамтамів під небом бій!
у шарлатанів у бруді стрій...
в канкан омани перевертні
впадуть в захлання у однодні
в обійми ласки і примх надій -
у сьогочассі сей день їм свій.
живуть у миті, минають вмить.
прийдешнє в сітях їм лише зрить.
мовчить минуле! бунти - понти!!!...
було?...забули! нам далі йти...
танцює дурень - з каблуків брязк
у пил обурень, в безвихідь, в яз.
а сонце зійде як завжди в синь
ласкаве, мрійне поміж перлин -
хмарин рухливих, мінливих доль,
негамірливих в роздолля воль...
