13.08.2021 13:25
спогади...але вже про інше
в бентежній тиші -
спогади пред очі.
мов книжні сторінки
мов книжні сторінки
розгорнуті у попіл в попелищі,
один за одним спогад...в небуття.
той сірий попіл невагомо
на крилах темних враз
подовжений у світ ілюзій,
фантазій і омани... - там всі шляхи
у заростях тернових.
і лабіринти хитрі там в безвихідь,
в кут глухий,
у загадку і страшну таємницю.
там з вишкіром,
з хихиканням рипливим
з гидот гидота -
зрада! аж зашкарубла вся у злі
сестра терору, вбивств і воєн -
середній палець від її руки
у світ
обіцянкою миру в сьогоденні.
...і з дня на день
в тих спогадах миттєвистю минає мить
просвітлення туманне
від заходу на схід,
зі сходу в захід -
одна за одною клонована безглуздість.
і зорепадом спалених зірок -
надія, мрії, віра,
безмовний сум,
сплюндроване кохання,
безглуздість з розпачу,
у відчаю фатальність всіх учинків...
в уламках часу спогадів отих
мигтіння тіней і облич
знайомих і чужих,
і взагалі незнаних,
милих,
осоружних,
з ворожим вереском погроз,
пітьма і холод...
......холод......
усе життя в тих спогадах подій -
яскрава мить згасання
подихом останнім поміж зір
в безмежності життів
......в бентежній тиші місячної ночі.
