21.07.2023 12:47
...а моє місто радіє з того, як вбиває мокша Україну...навіть вбивство мирних мешканців - дітей, жінок, немічних, людей поважного віку - їх ані скілечки не хвилює...вони радіють... - хто приховано, мовчки, а хто відверто і вголос...їм, "сука"! весело...
в місті моєму темному
сніг піднебесний сирістю.
кожна сніжинка - тінями,
буро брудною плямою,
темною скатертиною
вулицею між помешканнями.
радощі у зненависті,
оргії, танці шабашу -
в місті вітань, веселощів.
мокшанські орди - осаною
місту моєму темному,
темному місту нікчемності.
пиво, горілка, винами... -
містом по жилам, венами.
мозок в нірвані святковості
в розрух надій пологових.
з реготу слини кривавими
струменями, потоками
і рівчаками червоними -
риски з реготу лицями
в місті моєму темному.
тіні зрадників схиблених
вбивством невинних втішені
в місті моєму потворному!
квіти в сонці зів'ялими -
красна весна за пОлогом,
за балдахіном фіалковим -
в місто мешканцям схиблених.
що у брехні копирсаннями,
накровими громитаннями
у мовчазній зненависті
п'яні з крові жертовної...
п'яні з крові жертовної...
...в місті моєму зловтішному.
в місті моєму темному!
що із зубовним скреготом
до людяності і людськості......
