літнім днем у ліні...

літо...на сонці усі +35...а може й вище...за Цельсієм...після вранішньої прогулянки я сховався у тінь, ліг у саду під вишнею... - краса! тут затишно...але не так вже і прохолодно, як очікувалося...та все одно - гарно...тут усе кудись суєтно-хаотично поспішає всіляка мурашня та дрібні докучливі комахи, пурхають різноколірнокрилі метелики та лелійнокрилі бабки, дзижчать оси, бджоли, джмелі...наді мною павук сковзає, бігає по своєму плетиву, легіт гойдає його разом із вишневою гілкою і листям на ній...шепочуть трави, кивають до мене привітно квіти... - і я у відповідь привітався з ними, лежачі під густокронною вишнею...цьогоріч вишневий врожай буде славним! - он як рясніє...наїмося ж вишень!...якщо їх птахи раніше не склюють...птахи...ластівки наче маленькі стрілки у сині небес пишуть розповідь про свої мандри й стрімко час від час пікірують униз і ловлять комах на льоту... - підказують мені, що неможна постійно кружляти зі своїми думками десь у висотах небес, потрібно повертатися - хоча б іноді! - до суто земного...але мені ліньки...мені лінь і цікавості не маю - ніякої! - до всіляких там сьогоденних справ...та й і не існує ніяких справ! самий лише біль, розчарування і розпач...отож - байдужість обволікає мене, я заплющую очі і засинаю...прокинувся від стрибка коника, який стрибком пробудив наче щиглем і всівся мені на  носі...я дивився на нього, він на мене... - ледар ти!... - єхидно мовив раптом він і зістрибнув з мого носа у гущавину трав...я згадав про дві пляшки пива (купив на шляху до хати) у поліетиленовій сумці і з прикрістю зауважив, що пляшки ті потеплішали поки я спав і що пиво тепер не таке вже й доречне у таку спеку...та все одно - відкрив одну, із задоволенням зробив кілька ковтків... - на диво гарно пішло!...а десь з віддаля долинала канонада... - нагадала мені де я, що в московитській окупації і що московія краде - можна сказати, що вже вкрала! - в мене мою Вітчизну...та ще й роздає свої паспорти (падло!!!)...москвофілові прихвосні висувають до маріонеткової влади так званої республіки (???...) заборони української мови - їх не влаштовує навіть те, що її вчать лише і тільки факультативно...і коли зважити на те, що відбувається у вільній Україні, ця "пропозиція" виглядає не такою й вже і химерною...але відмахуюся від цих похмурих думок і недобрих передчуттів...замилувався красенем метеликом - на його широких крилах небаченої краси, але хитромудрий візерунок... - що він може означати?... - запитав себе я пошепки... - і завмер у захваті очікуваного злету метелика з квітки...не довго чекав - він спурхнув так, що я аж відчув коливання повітря з помаху його казкових великих крил...але політ його якийсь невпевнений, здавалося - ось-ось і він впаде... - ...та чи п'яний він?...чи що таке з ним?... - подумалось мені...і усміхнувся, бо то, скоріше, я трохи захмелів - допиваю  вже другу пляшку пива...хихи..от тобі і "хихи"! - вечоріє вже...