01.11.2021 11:48
...і пил здійняв на дорозі вітер
і пил здійняв на дорозі вітер.
обпале листя летить услід.
у смутку в стЕпу схилились квіти,
в полинних хвилях останній цвіт.
з вербою річка веде розмови.
у волі, в небі ширяє птах.
а темні хмари в таємній змові
імжу сплітають у небесах -
ту сіть розкинуть в осінню днину
на степ, на місто, на весь окіл.
дощевий шурхіт печаллю злине,
спаде на серце...до щему біль.
по тій дорозі підеш до хати.
відчиниш двері. розпалиш піч.
і кинеш погляд в віконні грати -
там степ, тополя...і скоро ніч.
на всохлій гілці самотній ворон -
мов згубний жереб о цій порі! -
за обрій цілить злодійським зором,
де зорі в схові ще до зорі.
а дощ сковзає по шклу струмками...
і край дороги темніє крак...
п'єш філіжанку міцної кави.
в задумі стане вмить тоскно так!.........
____крак - кущ
