генеральний розважальник

 

вже ніхто й не згадає, від коли почалося те свято, від якого - чесно кажучи - всі вже втомилися...і салют, і музика духових інструментів, і танці, і співи, і славослів"я сьогоденю, і ряснота питва і різновсяких страв - все це і таке інше породило в людях споживацтво, ними оволодів якийсь дурносміх і бажання - ні! - вони почали вимагати навіть урізноманітити їм розваги...бо скільки можна (обурювалися вони) споглядати одне й те саме - салют, музика, циркачі, клоунада, співи, танці... - це вже терпіти не сила! бо вони вже були вдосталь ситі, надто сп"янілі і звеселені...вони питали одне одного - що вони святкують? що вітають? кому дякують? і за що комусь то така їхня бурхлива вдячність? від коли пішла ця веселуха? від кого вона пішла? заради чого? з якої причини?..багато різних запитань морочило їм голови, але відповіді не знаходилося...допоки в один із най тверезих днів їх не осягнуло просвітління - вони святкували волю!!!..о-ля-ля!..вони побачили, що їх оточують води кольору моря, зелені гаї і ліси, широки лани і неосяжний буйно квітучий степ був перед ними...і там, на тих полях, луках і у степу паслися карликові - розміром з поні - кулеподібні неповороткі і потішні слоники... - вони неспішно паслися, їли поживну соковиту траву і викопували солодке коріння білими бивнями...і лишали позад себе зорану землю...настільки зорану, що хоч сій пшеницю...дивина! вирішили люди і взяли до рук зброю...і влаштували собі сафарі на вайлуватих тваринок - урізноманітили собі святкову буденність...опісля випили кави, спочили і пішли сіяти пшеницю...збудували собі житло і за тими всіма справами не помітили, як від них пішло свято і розпочалися звичайні буденні обтяжені важкою працею дні...та вони знали, що це і було дійсне свято життя - облаштування середовища заради свого розвитку і зросту матеріального і духовного світу, створення свого власного світобачення і що вони - врешті решт - лю-ди! а не якісь там маріонетки, яким подавай самі розваги і більш нічого...от від тоді, коли вони усе то усвідомили, і з"явилися штучні комахи... - їх напустив головний розважальник, упорядник усіх свят...бо він вважав збайдужіння до свят неприпустимою крамолою, порушенням зведеного порядку у просторі його світобачення - там було усе підпорядковано лише йому...підпорядковано усе! куди могла сягнути  його думка...за допомогою тих нанокомах він слідкував за усіма і підслуховував людські розмови...він сахався бунтів, протестів і - особливо! - посягань на його життя...він усього! навіть власної тіні жахався...так і існують вони поряд - люди і головний розважальник, упорядник усіляких свят, який пильно слідкує з допоги штучних комах за усіма і всім, що діється в межах досяжності впливу його популярності...він чекає на мить, коли його знову покличуть - аби він розважив люд, розсмішив його якоюсь блазенською витівкою...він затаївся...мовчазний і хитрий, чекає на свій час...дарма, що люди забули про нього й не звертають ані якої уваги... - він вірить, що колись то, але з"явиться, вийде на арену, зійде на вершину своєї колишньої популярності...інакше він не шоу знавець...