31.01.2023 13:12
іноді те, що бачиш... - бачити не хочеться і знати навіть про те!...і це не пасивність, це втома... - втома від темноти розуму мешканців мого міста, яке окуповане москалями-орками...темнота цяя не що інше, а якийсь страшний клінічний випадок..і, певне, то не виліковне...
.jpg)
у минуле?...
чи в майбутнє?... -
в сьогоденні з небуття
самотинний і забутий
без вагань і каяття
човен правиться вітрилом
у бурхливий океан,
у негоду,
в шторм
сміливо
в затуманений оман -
де манливі
в мерехтінні
загадкові острови.
дні там в сонності у тіні
розчиняються нові.
й час від часу
час неспинний
зазирає з-поміж хмар
в розколишене
рідинне
в люстро,
в темний каламарь.
по якому човен дивний
небокраю береги,
розсуває обрій сивий,
хвилі шторму навкруги... -
острови,
шука спокуси
у відлунності буття,
в міражах,
поміж ілюзій,
у лагуні
забуття...
****каламарь - чорнильниця
.jpeg)
