21.10.2021 13:37
хотів сказати розумне на захист мови, а вийшло щось мені не зрозуміле...вийшло якесь пусте дмухання в сопілку, або ж - безум дмухи в будилу...не завжди пишеться так, як задумується попервах...
я можу тобі розповісти,
як зводяться всі будинки.
я можу тобі розповісти,
як руйнуються всі будови.
я знаю багато про їжу,
яку нам готує повар.
я навіть складу поему
про вільних птахів і звірів.
про землю тобі сповідати
я можу цілодобово -
про те, звідкіля вона, нАщо,
чому вона завжди поруч.
і про людей, про наших,
про нас із тобою знаю -
чому не живем на деревах,
в печеру з цікавості лізем.
...але не второпаю зовсім -
чим так нам поганий суржик,
чим гірший чистої мови?
рідної (кажуть), яку я
пригадую важко, коряво
можливо щось нею мовлю...
я віритиму у різне
і покладу всі правди
у мозок вельми великий -
там вистачить місця усьому!
і слухатиму уважно,
бо вуха маю потужні.
сміятися буду щиро,
ридати ридма також буду.
плескати в долоні і "браво!"
щосили кричатиму сцені.
радітиму!
і стрибати, і бігти буду
до самого краю неба -
аби щоб схопити сонце
за чуба схопити...і навіть
згнуздати вітер спокійно
і верхи на ньому пролинути,
вмить промайнути
навколо земної кулі -
спізнаю усі народи,
всі мови на світі вивчу!
...але перепрошую, вибач
за те, що погано мовлю,
із зверхністю і недбальством
до нашої рідної мови...
в тролейбусі чемно проїдусь,
в трамваї і лімузині.
насіння байдужо лузати,
буду плювати під ноги.
і на майдані прилюдно
диригувати руками.
зіграти на всіх інструментах
музичних,
які тільки є у людстві
я зможу...і можу з азартом
зіграти на гроші в карти.
і танцювати весь тиждень
без продиху і безупинно.
розчучверилим впаду я!
постану як Шварценеггер!
спритнішим за Брюса, вдалим,
меткішим за Лі я буду.
зло дійний я буду злодій
з пістолем і лезом гострим.
таємно робитиму гроші.
чи суто по букві закону
стану банкіром гарним.
чи спонсором.
чи меценатом.
і навіть великим босом
всесвітньої мафи стану...
але я НІЗАЩО! ніколи
знайти, відшукати не зможу
минуле країни своєї -
пам"ять моя заснула,
минулого...- там не існує
історії про Батьківщину...
зразковий житець планети,
такий собі файний хлопчик -
співатиму рок та інше,
стукатиму в тамбурини
і сповідати про різне,
всіляке і всяке можу -
бо знаю багато і...чуєш,
кохання моє безмежне
до Батьківщини і світу!
і до коханої жінки -
кохання до самопожертви!
ти лише послухай...слухай -
кохання моє як пісня
пташок навесні ранкових.
або ж - як дзеленкот трамваю,
що містом вечірнім їде
у вогнях і неонових блисках,
з букетиком синіх іскор...
...я можу тобі розповісти,
я можу...можу...
лише підкажи, будь ласка!
мені підкажи - де мова?...
задзьобана, не колискова -
навіщо і нащо
тобі і мені її знати?
адже ж ми всі діти космічні
і все у нас тут від Бога.
до біса ті всі розмови!
розмови про мову... - на фік!
нікому вже те не потрібно...
ото ж бо...
давай но - хильнемо!
будьмо!
за простір жвавої долі!!!...
