асоціації (антик)
...біле поле.
надприродне,
безцінного поле.
лиш завмерле воно,
нерухоме,
без дихання.
тільки світло потужними зливами.
тільки шир і гладінь необмежності!
і думок,
відчуттів таємничості... -
з пальців тонких
у прихованих чарах
скрапують звуки в полисках воску
світлом невтілених словом і піснею.
біле поле погляд у вічність
очима навстіж відчинених
до світу,
у вирій буденності.
руни і луни.
камінні об"ємності.
образи білі...
самотність.
і зреченість.
біле поле - уважність
і зосередженість.
і тепло від долонь...
і утомленість
з ночі...ночі...
від ночі дрімнивиці...
віки і вії - озірковані штори
інієм вічності.
біле поле -
волосся занурення хвилеподібного
в м"якості сяйва і тиші місячно срібної.
...рухи раптові постаті дивної.
жести
і порухи рук...
і грудей висока оголеність -
видих і вдих,
подих їх тихий,
легкий,
ледь відчутний...
усмішка в очах.
на вустах
крізь мовчання шепіт безмежності!
...жас невідомості
і загадковість,
розсвіту полиски -
поле біле
тіло...
тіло.