20.07.2021 12:50
...в день опісля бурі
учора була буря.
дерева у саду додолу гнула
і зламане гілля кидала по городу.
і потрощила дах на хаті.
зірвала капелюха з моєї голови! -
він наче птах
безпомічно крутився у повітрі
і в злеті зник...мабудь, упав у річку,
там десь, у гаю...
в городі я прибрав.
дерева у саду (ну, то вже як зумів)
підлікував...а далі все
залежить від землі -
чи сили дасть вона рослинам...
оце сиджу тепер на лаві у спочинку
перед тим, як лізти по драбині
чинити дах і класти черепицю.
сиджу.
курю.
сумую... -
за стільки літ так звик до капелюха!
що ця картата кепка,
яку напнув зрання... -
для мене як зневага,
ганьба, позорище, образа,
поплюження мене,
приниження усього, чим я жив,
покривдження минулого мойого!...
але... - доволі вже про те!
зберається на дощ.
і таки буде злива!
на дах потрібно лізти -
діру накрити треба толем
на захист тимчасовий від небес
в несамовитій зливі...
...ото ж, що тимчасово...
узавтра візьмуся серйозно я до справи,
запізно бо сьогодні надто вже... -
збирається ж на дощ.
