Блог
24.08.2021 10:32
з виставки робіт художника Ростислава Катерліна
"Таємні процесії речей"...
у просторі лун
таємничих процесій речей
уривки мелодій неясних,
мовчання і тиша.
в безмежності невагомій - вибухи і розростання
в руїні згальмованих оників димних
в серпанку, в туманах і у огні.
ні...
23.08.2021 14:19
все як завжди...
ані прощення...ні злості.
лише в серці біль і сум.
все як завжди, все так просто
в місті, безум де і глум.
місто - кут глухий і темний,
там пасуть у гурті люд... -
невиразний відти лемент
з невдоволення на лють.
а на стежці...
13.08.2021 14:06
скрипаль літа...
так грав скрипаль
натхненно, віртуозно!
здіймав в душі
стихії почуттів...
в бурхливому коханні,
в тихій млості
печалився
і плакав,
і радів.
то джерельцем
дзвеніли ніжно звуки,
переплітались
квітами степів.
то в горах
многозвучні перегуки... -
чи...
13.08.2021 13:25
спогади...але вже про інше
в бентежній тиші -
спогади пред очі.
мов книжні сторінки
розгорнуті у попіл в попелищі,
один за одним спогад...в небуття.
той сірий попіл невагомо
на крилах темних враз
подовжений у світ ілюзій,
фантазій і омани... - там всі шляхи
у заростях...
20.07.2021 13:27
...у світі цифровому
буття -
відходи,
викиди кипінь
в містеріях хімічних перетворень
матерій білих, чорних, різнокольорових
із різмаїттям форм і обрисів, і контурів...
на темному сувою, на фоні
зір згасаючих і нових,
пробоїн,
чорних дір -
в яких зникає час і...
20.07.2021 12:50
...в день опісля бурі
учора була буря.
дерева у саду додолу гнула
і зламане гілля кидала по городу.
і потрощила дах на хаті.
зірвала капелюха з моєї голови! -
він наче птах
безпомічно крутився у повітрі
і в злеті зник...мабудь, упав у річку,
там десь, у гаю...
в городі...
20.07.2021 12:25
...у звичаєвості
а тепер байдужо дуже
той долонний оплеск лине.
і хтось харкає в калюжу,
на уламок неба синій.
і стрільне в калюжу, кине
тютюнового бичка.
ще й натужно посміхнеться...
і пошарить біля серця,
у кармані піджачка.
скаже щось і скулить плечі.
увійде у тихій...
20.07.2021 12:17
у Всесвіті ми так собі, дещиця...
у Всесвіті ми так собі, дещиця,
сльоза, билинка, крапка, номінал,
планетка "Я" в модерновій дурниці... -
ми що завгодно! і не ідеал.
та попри все - ми всі кохання діти,
від плоті плоть у таїнстві гріха.
в природі цій нам дихати і жити.
тут рівні...
20.07.2021 12:06
у цих святах залишися останнім...
...а в цих святах залишися останнім
на ключ замкнути ятку назавжди -
аби ніхто не зміг упасти в яму
і вкрасти маску, вскочити в пітьму.
впаде хай ключ, утопиться в кишені
яскравих у клітиночку штанців...
в самотність увійдеш як у пустелю,
де...
12.07.2021 14:42
з дитинства...двовірш.
1.
у зоряну ніч...
тепла ніч і сяють зорі.
шелестить у травах вітер...
раптом як у полі коні
заіржуть на пасовищі!
і духмяну конюшину
перемнуть нестримним скоком
та й умчаться в різні боки
коні в полі від луни,
лине що з того іржання...
але всіх...усіх!...
Контакт
віршування
aendek@i.ua