Блог
12.09.2021 14:17
...чарівної осінньої пори...
...тепло осені таке лагідне
сині-просині далі ладними
трави хиляться в обрій мандрами
степом мріями безтуманними
гай із вІтрами у осяянні
в злоті вітами спів оманою
тихим сполохом річка звивиста
сумом-спомином в серці...
07.09.2021 13:50
в часі прощання з літом...
ніч.
тиша.
яскравий місяць.
у його сяйві - зіркові іскри
в габі туманній
мов на завіски.
а в тиші
вітер у шепіт в листі... -
мабуть, про осінь...
чи спогад літа?...
спонука суму
останніх квітів?...
в габу туманну,
в барвисті...
04.09.2021 13:50
початкова назва віршика - dormiunt in somnis - мені видалася надто вже не українською...адже тут про щось більше, аніж про особисте...
...аріаднову змотуєш нитку,
по життю що вела на вихід -
закидуєш мотанку в клітку,
де палає у попіл лихо!
навмання попрямуєш в сутінь -
у...
04.09.2021 12:12
в час головного болю мені чомусь дзвенить у вухах...і частенько (з якого дива?...) спадає на думку оте японське "дзен"...поліз у вікіпедію, ознаймився і... подумки посміхнувся - бо вірш написаний був ще до мого ознайомлення із цією - дуже цікавою! - філософією...а я наче знаюся в ній вже...
31.08.2021 13:33
крізь прозорість дзеркала...
крізь прозорість дзеркала
світлотіні мрій,
обрії в осяянні,
ирій у зорі,
пташки, білі лебеді,
тихий водоспад
і веселка, озеро
і... - чарівний сад!
...крізь прозорість дзеркала -
паралельний світ.
там з туману в луностях
клоунів...
30.08.2021 15:28
боростання в окупації...
рухи твої все колами
по хаті
немов у камері,
у в"язниці нудот і скиглення,
і облуди у войовничості... -
але вважаєш, що рухаєся
шляхом прямим у пошуку
правди, краси та істини,
миру і Бога світові.
не помічаєш
заблуканий,
що на безвихідь...
30.08.2021 14:09
...крізь тютюновий дим...
крізь тютюновий дим - відлунням сміх дівочий
у танцях і піснях під музику гучну.
і нудилися дні, тривалішали ночі
у млості насолод і пестощах без сну.
горіли вщент сади...
і Бог стояв так близько!
з Кадуком чемергес коли ти дзбаном...
29.08.2021 13:06
з поглядом в осінь...
у час, коли ця путінська війна... -
серед руїн
сиджу сумний на лаві,
у спогадах блукаю
наче в снах...
- ...запрошую Вас, пані, я на каву... -
і на чолі -
вінок Богів із лавру!
чоло схилив
у долю не просту.
заплющив...
27.08.2021 12:11
віршик давній, але чомусь саме зараз пригадався...
ти повівся на замануху.
тебе здурено.
то ж тепер
будь слухняним
(тебе упіймано!),
будь покірним,
ручним,
прирученим,
дивним птахом...
сам по собі.
і у штучному
у тропічному
у вольєрі гуляй...
25.08.2021 12:57
...перебрав учора трохи за неньку...але замість похмілля нашкрябав цього віршика...дивно! - але стало краще (мається на увазі моє почуття з гульбища)...парадокс!
а злодій сходами югнув.
ніхто не бачив,
ніц не чув... -
а скільки їх?...не стане чисел.
а не суди...
і не...
Контакт
віршування
aendek@i.ua