Блог

відліком віку листя обпале...

20.10.2021 12:25
...на обпадання листя в тиху сонячну погоду осені...коли відчувається від того листяного спадання хода...ні... - легка поступ часу... ...тремтіти листком шумливим, зеленим, веселим на гілці. а осінню раптом так стати жовтим і жовклим. і зірваним бути у поспіху вітром! злетіти від...

у сутінь осінню

20.10.2021 12:02
порада собі: дивись частіше в небо, але... - не забувай про шлях, який веде тебе під небом... крокуєш уперед... і обрій як мета - аж ось він! зовсім близько - ступив за нього вмить. проходиш наче в лаз в розгубі... - щось не так! тут лише тління, пил, пустеля,...

холод осені і тіні...

19.10.2021 15:11
холод осені і...тіні... а осінь холодом гаями... і степом тіні хмар похмурих... в шорстких пожовклих травах вітер. в яких слони, верблюди, лами - в хитання хвиль неспішно й смурно ходою в час руїн і зіткнень. ті тихоплинні сірі тіні з несмілих дивних перетворень. їм озов...

світанок над руїни

30.09.2021 15:05
краще б ото сидів би вдома, аніж псувати собі настрій на весь цей красивий і чарівний сонячний день...але ж...на його фоні мені в очі - чорні руїни в степу, даровані "узським міром"...дійсно - прощання вересня видалось чудовим, неймовірно вражаючим і зір, і душу, і серце...я вже не кажу, яких...

в епоху діамантову зірок...

29.09.2021 14:20
трохи виглядає трагікомічно тут хвилювання за нащадків, житимуть які  мільярди років потому...опісля нас...трагікомічно, але ж і щіро - ми ж люди суспільні, хоч і у кожного свій погляд на майбуття...мій погляд сягає у незбагненні століття... - як у прийдешнє, так і у минувщину...чому?...і...

на стежині з осінню...

26.09.2021 13:40
...звичайний, один з багатьох осінніх днів...коли навіть у сонячний день трохи сумно, трохи мерзло і самотність жене з квартири (халупи, камери, бетонного склепу і тому подібного сховища для тіла, але не для духовного і тілесного комфорту і відпочинку)...жене мене самотність пройтися садом... -...

рихтований час

22.09.2021 13:28
...і навіть не уявляю, щоб я робив, аби не знав котра година тої, чи іншої миті... - коли це знання конче необхідне... а час в петлі - метляється від завтра в саме вчора і навпаки із інверсійним скрипом заіржавілим маятником давнім, давнішим за світи, поміж яких хитається...

з настрою...осіннє

21.09.2021 15:18
осінь...вересень...сльота...прохолодний, сирий, нікудишній день...стою біля вікна, курю...тютюновий дим видихую у привідчинену кватирку...і раптом крізь скло на підвіконні побачив білого метелика... - о цій порі?!...в таку негоду?...звідки?...здивування моє зникло, коли зрозумів, що метелик не...

відчай з невірності

21.09.2021 15:04
перепетії кохання (з минулого)... привівся врешті до неслави, у цілковитий, повний крах! байдужий всім...і ти не в справі, що вже давно не при ділах.   адже тепер в суспільній стайні, в житті далеко не орел, а з найостанніших останній гріхів відпущення...

батальне

12.09.2021 14:33
грав у шахи із правнуком...і програв...шансів на реванш мені не дали...от, такі от справи мої старечі... і час настав! ми врешті решт прозріли. вже бачим шлях наш вільний і простий... вперед!... вперед по кліткам чорно-білим! ми не програєм більше, я і ти... з суперником...
<< 5 | 6 | 7 | 8 | 9 >>

Контакт

віршування aendek@i.ua