Блог
18.07.2023 12:15
це мініатюра, невеличка замальовка літнього дня...з надуманим персонажем...і немає значення коли таке відбулося... - минулого чи нинішнього року...бо могло таки відбутися...як на мене, то все минулорічне....
літо...на сонці усі +35...а може й вище...за Цельсієм...після вранішньої прогулянки я...
15.07.2023 12:34
в місячному сяйві...
в місячному сяйві
відсахнулись тіні
від дерев,
будівель,
згарищ і руїн.
старий будень ночі
на ціпок корявий
обіперся важко,
рушив крізь війну -
з'явою своєю
онімілий обшир
в сутінки ілюзій,
у серпанок сивий
легкий огорнув...
жовтий місяць в...
15.07.2023 12:02
відторгнений...
все якось так змінилося одразу...
і онде там, за брамою відторгнення
маячить світотінями буття у сьогоденні.
всі кажуть там, за брамою цією
розстріляно гуманність,
згвалтовано усі чесноти людства
і кинуті зі сміхом звірині
на остаточне знищення...
того не...
15.07.2023 11:18
...час такий вже, що війна стала віднині поточною справою...
прямує час незримою струною.
бринить по ній манливо у майбутнє.
а то - на сполох б'є розніженим світам,
яким він є буттям.
а ще - початком...і завершенням також.
але - уламки тих світів
і хімію життя
ізнов складе
в...
13.07.2023 13:22
стареча неділя?...то як тиждень літа...хоча, буває по різному...
така от скоїлась біда -
йому усе заборонили,
весь білий світ відгородили,
зашили дратвою вуста.
загратували небеси!
і по землі ходити також
заборонили з переляком
йому бентежні голоси.
...щодо кохання - "Stop!",...
29.06.2023 13:04
раннього літнього світанку....
перекинуті мости
через виблиски і блиски!
чути поскрипи мостин
юрмоскупченого дійства.
в блискавицях далечінь
кличе окриком гортанним.
чи починок, чи почин -
пада в розпачу останній,
не дотягнеться нестямний
у коловертню до кіл,
до коліс що білі...
23.04.2023 13:35
...сиджу на березі озера...під вербою у кріслі...добре тут, тихо, спокійно...мирно...лише чути як вітер торкає вербове листя...і торкаючись до нього наче питає... - ну, і як тобі тут?... - і усміхається привітно, неспішно ходить навколо дерева, пливе над озером...блукає навколо мене...і знову...
15.02.2023 14:27
хоча й зараз і лютий, але все одно - чується вже хода весни....
йду зречений у мрії без кобзи і без ліри
стежиною в руїні, що в скаллі і крихка...
змальовується в часі від змори яви марень -
хтось наче під цимбали ужучив гопака,
а там онде вертляві на саксофоні...
08.02.2023 14:37
"шановний ідіоте, ти у цьому світі один"... ("Тобі", В'ячеслав Прун).
- ...послухай, чувак, ти останній у світі дурень... -
шепотнула йому його доля.
і одразу відчув він присмак у роті крові -
то удар від життя йому подарунком в щелепу
стрімкий, блискавичний і сильний.
він аж вилетів...
06.02.2023 14:27
гарним, тихим зимовим днем завжди в уяві "мерехтять" якісь стихії...
одразу всі перетворились дні
в пусте ніщо, в скорючене металля...
розбився час, розсипались деталі -
дзигар зірвався з цвяха на стіні.
мете метіль в тумані небуття,
жене сніги в безобріях пустелі...
Контакт
віршування
aendek@i.ua