Блог
29.07.2023 13:58
природний відбір
мабудь, з глузду з'їхав би Дарвін
на відбір цей блюзнірський - не штучний! -
метаморфозний у цій халепі.
неодмінно розумне тут гине,
а дурне закладається в розріст.
закладається в нішу примирень
в підлій зраді своєї вітчизни.
закладається в зашморг неволі
у...
29.07.2023 12:25
асоціації (антик)...
...біле поле... -
надприродне,
безцінного поле.
лиш завмерле воно.
нерухоме без дихання.
тільки світло потужними зливами,
тільки шир та гладінь необмежності!
і думок,
відчуттів таємничості...
в чарах серпанкових
з пальців...
29.07.2023 10:17
в бентежний час...
у бентежний, цей темний час
суперечливого сьогодення
налаштуєш собі нічліг,
себто - хату з вікном та дверима.
хай там буде тахта і стілець
коло столу,
де весь у задумі
ти капаритимеш вірші
нескінченно сумні у зневір'ї
під іконкою, що у куті
сяє в сяйві...
28.07.2023 14:03
...а, може, насправді - казковий?....
він дзвонив. дзвонив в усі дзвіночки
і чекав на відгуки луни,
як вони крізь ясні дні і ночі
у красі прилинуть з далини.
все стояв в чеканні біля річки,
по якій кораблики пливуть -
там тріпочуть кольорові стрічки
і ріка немов блискуча...
28.07.2023 13:47
...фантазуємо далі...
біля греблі літа килим,
зябродишні вийшли з вод,
плюскотіли хтиві віли,
жаб зганяючи з болот -
аби глянули угору,
на оте творіння рук,
на хисткий скелет потвори,
від якої скрип та грюк... -
ось хто спати не дає їм,
ось хто душу їм...
28.07.2023 11:45
трохи пофантазував у час дощу...
йшла степом днина вистрибцем,
хмарки ловила, гавила -
сміялись з неї весело
всі ельфи у квітках.
хохотуни аж покотом
каталися на спинках
і по дитячі смішно так
чаклунно-чарівні
здригалися, хиталися
від сміху неутримного
і крильцями. і...
28.07.2023 11:29
літо...сад...кава...вітер і дощ... - все то одним чудовим днем літа...
...сад від хати підійшов
до самого ставу.
під наметом у саду -
стіл тахта і лава.
на тахті п'ю каву я,
поряд з медом горня.
хмари в синяві небес
срібно-біло-чорні.
по той бік ставку - лісок
розмовляє з...
27.07.2023 11:18
спогад про втечу...
у вітринах побачив себе відображенням в русі.
наче він захотів залишити хвилину собі цю на згадку... -
на згадку про те, що крокує цим містом в останнє.
за плечима рюкзак. словники там, рукописи ранні
(над якими пізніше добряче таки посміється).
хто він?...той, що...
27.07.2023 10:41
в сьогоденні - лише спогад у літо...
я сиджу на березі моря
в небі місяць яскравий уповні
і зірки із морем в розмові
різноколірним сяянням слова
і була та розмова зітханням
у схвильовані хвилеві порухи
і зіркового бризу вітання
від піщаного берега...
26.07.2023 12:46
...а десь... - нестерпна спека, бойові зіткнення, вибухи...смерть...і скалічене життя...і руїна...темрява і віра, надія у кращі часи...а мені... - замріялося у цей чарівний літній день...навіть задрімав трохи під вишнею у спогадах...під тихе мовлення вітру...дивні іноді бувають бажання людські і...
Контакт
віршування
aendek@i.ua